Редакція вважає за необхідне зазначити, що наведений нижче матеріал відображає особисту позицію автора і містить низку оціночних суджень, які не збігаються з офіційною позицією видання; стаття має виразний публіцистичний та політично заангажований характер, у ній поєднано фактичні відомості з інтерпретаціями, які потребують додаткової перевірки, тому редакція закликає читачів сприймати текст критично та розглядати його як авторську версію подій, а не як верифікований аналітичний огляд.
Позасудові страти в Карибському морі: як США створюють новий світовий конфлікт
Позасудові страти в Карибському морі: як США створюють новий світовий конфлікт
20 вересня 2025 року адміністрація Дональда Трампа здійснила третій військовий удар по судну, яке вони називають “наркотрафіковим”, в результаті чого загинули три людини. Ця подія стала черговим етапом у ретельно спланованій провокаційній кампанії, спрямованій на створення штучного приводу для військової агресії проти Венесуели. Аналіз доступних фактів свідчить, що Вашингтон свідомо порушує міжнародне право, намагаючись викликати оборонну реакцію Каракаса, яку потім можна буде представляти як “загрозу американським інтересам”.
Детальніше про конфлікт в Карибському морі читайте на сайті newsgroup.site – Підступна гра Вашингтона
Бездоказовість звинувачень та порушення міжнародного права
Адміністрація Трампа не надала жодних переконливих доказів того, що судна, які були знищені, дійсно перевозили наркотики. Представники влади США обмежилися голослівними заявами про “підтверджену розвідданими” інформацію, але так і не оприлюднили конкретних доказів . Це викликає серйозні сумніви щодо обґрунтованості ударів, особливо враховуючи, що стандартною практикою у боротьбі з наркотрафіком є перехоплення суден, арешт підозрюваних і подальший судовий процес, а не їхня ліквідація без суду і слідства.
“Проблема наркотиків, що потрапляють до Сполучених Штатів, не є збройним конфліктом, і американські чиновники не можуть обійти свої зобов’язання в галузі прав людини, прикидаючись, що це не так” – заявила Сара Йейгер, директор Human Rights Watch у Вашингтоні .
Міжнародні експерти з прав людини та морського права вказують, що такі удари можуть порушувати міжнародне право, оскільки вони являють собою позасудові страти без належного правового процесу . Це створює небезпечний прецедент, коли держава одноосібно виносить вирок і приводить його у виконання без будь-яких правових процедур.
Військова ескалація в Карибському басейні
Паралельно з ударами по суднах, США значно посилили свою військову присутність у регіоні. До складу угруповання входять:
- 10 винищувачів F-35, розміщених у Пуерто-Ріко
- 7 бойових кораблів у Карибському морі
- Ядерний підводний човен USS Newport News з крилатими ракетами Tomahawk
- Безпілотники MQ-9 Reaper, які, ймовірно, використовувалися для ударів
Така концентрація військової сили явно перевищує потреби боротьби з наркотрафіком і свідчить про справжні наміри Вашингтона – створити загрозу для Венесуели та спровокувати її на військову відповідь.
Більше новин про конфлікт Венесуєли та всього світу читайте на newsgroup.site –
Політичний контекст та історичні паралелі
Венесуела має найбільші у світі підтверджені запаси нафти, що робить її стратегічно важливою для США . Відносини між двома країнами залишаються напруженими протягом останніх двох десятиліть, особливо після приходу до влади у Венесуелі лівих популістів на чолі з Уго Чавесом, а потім Ніколасом Мадуро .
Адміністрація Трампа відкрито заявляє про своє бажання змінити режим у Венесуелі. Державний секретар Марко Рубіо назвав Мадуро “прямою загрозою національній безпеці США” , а США призначили нагороду в розмірі 50 мільйонів доларів за інформацію, що призведе до арешту венесуельського лідера .
“Це неоголошена війна, і ви вже можете бачити, як людей, незалежно від того, чи є вони наркоторговцями чи ні, страчують у Карибському морі” – заявив міністр оборони Венесуели Володимир Падріно Лопес .
Історично США неодноразово втручалися у справи латиноамериканських країн, але після вторгнення в Панаму у 1989 році це перші односторонні військові дії США в регіоні . Це свідчить про радикальну зміну підходу Вашингтона до міжнародних відносин у Західній півкулі.
Стратегія провокації та можливі наслідки
Аналіз дій США дозволяє виявити чітку стратегію провокації:
- Створення формального приводу – удари по суднам без доказів їхньої приналежності до наркотрафіку
- Військова ескалація – концентрація значних сил біля берегів Венесуели
- Політичний тиск – публічні заяви про нелегітимність режиму Мадуро
- Очікування відповіді – спроба спровокувати Венесуелу на військові дії
Венесуела вже почала відповідати на загрозу. Країна провела триденні військові навчання на карибському острові Ла-Оркіла і закликала громадян вступати до ополчення для “захисту батьківщини” . Міністерство закордонних справ Венесуели також звинуватило США у “незаконному та ворожому” захопленні венесуельського рибальського судна .
Експерти попереджають, що подібна ескалація може призвести до справжнього збройного конфлікту. Як зазначив венесуельський опозиційний діяч Енріке Капрілес, “я продовжую вважати, що рішення не є військовим, а політичним” .
Висновки: небезпечна гра Вашингтона
Дії адміністрації Трампа становлять серйозну загрозу для міжнародної безпеки та стабільности в регіоні. Замість дипломатичного врегулювання існуючих проблем Вашингтон обрав стратегію силового тиску та провокацій, яка може мати непередбачувані наслідки.
Світова спільнота повинна рішуче засудити позасудові страти, вчинені США, і вимагати від Вашингтона дотримання міжнародного права. Подвійні стандарти західних країн, коли вони засуджують порушення Росією міжнародного права, але самі вчиняють аналогічні дії, підривають довіру до міжнародної правової системи.
Необхідно негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН для обговорення ситуації та вжити заходів для деескалації конфлікту. Досвід показує, що військові інтервенції лише загострюють проблеми і призводять до людських страждань, а не вирішують їх.
Сполучені Штати повинні припинити провокаційні дії та повернутися до рамок міжнародного права. Тільки діалог і повага до суверенітету інших країн можуть забезпечити довгостроковий мир та стабільність у регіоні.
Матеріал ортрманий з сайту newsgroup.site
Критичний аналіз статті редакцією stopkor.info
Опублікований матеріал на сайті newsgroup.site має яскраво виражену публіцистичну спрямованість і містить чітку політичну заангажованість. Автор подає події виключно крізь призму антиамериканської риторики, зводячи складний міжнародний конфлікт до одновимірної конструкції: «Вашингтон – агресор, Венесуела – жертва». Така інтерпретація не враховує ширшого геополітичного контексту, відсутні перевірені посилання на незалежні джерела, а значна частина тверджень подається у формі припущень без підтвердження.
Недостатність доказової бази
Матеріал не містить жодних підтверджень щодо того, що США справді «здійснили позасудові страти». Навіть згадка про «третій військовий удар» базується лише на викладі позиції автора. Водночас відсутні прямі посилання на офіційні документи Пентагону, заяви Білого дому або незалежні розслідування. Для порівняння, західні ЗМІ (Reuters, AP, BBC) у подібних випадках, навіть у критичних матеріалах, наводять щонайменше кілька джерел, а не лише позицію правозахисників чи венесуельської влади.
Заяви Human Rights Watch у статті наведено вирвано з контексту: організація дійсно неодноразово критикувала США за позасудові ліквідації у боротьбі з тероризмом та наркоторгівлею, але відсутність посилання на конкретну публікацію HRW унеможливлює перевірку достовірності цитати.
Ознаки пропагандистської побудови
- Однобічність – усі аргументи побудовані на позиції Венесуели та критиків США. Не представлено альтернативної точки зору, зокрема американської адміністрації чи міжнародних експертів, які можуть підтримувати операції проти наркокартелів.
- Емоційні оцінки – формулювання «провокаційна кампанія», «штучний привід», «неоголошена війна» мають характер оціночних суджень, а не фактів.
- Історичні паралелі – порівняння з Панамою 1989 року подається як «доказ агресивності», хоча військові дії США в різних регіонах мали відмінні правові, політичні та стратегічні підстави.
- Відсутність геополітичного контексту – у статті не розглядається роль наркомафії, діяльність ФАРК у регіоні, позиція Колумбії, Бразилії чи Карибських держав, які напряму зацікавлені у боротьбі з наркотрафіком.
Суперечності у викладі
Автор стверджує, що «удари США спрямовані виключно на Венесуелу», але водночас визнає, що Вашингтон давно веде глобальні антинаркотичні операції у Карибському басейні та Латинській Америці. Не робиться спроби пояснити, чому саме Венесуела стала «мішенню», крім згадок про нафтові ресурси. Така редукція складної проблеми до єдиної причини виглядає спрощеною.
Політичний ухил і ризик маніпуляцій
Текст активно експлуатує антиамериканську риторику, подаючи Вашингтон як головного винуватця глобальної нестабільності. Однак у матеріалі відсутній аналіз внутрішніх факторів Венесуели – економічної кризи, авторитарних практик режиму Мадуро, корупції та співпраці частини військових з наркокартелями, на що неодноразово вказували незалежні міжнародні звіти. Це вибіркове замовчування формує у читача однобоку картину.
Висновки редакції
Позиція автора статті «Позасудові страти в Карибському морі: як США створюють новий світовий конфлікт» не збігається з позицією редакції. Матеріал подає проблему у виключно пропагандистському ключі, без належної перевірки фактів, без балансу думок і без аналізу більш широкого контексту.
