Здоров'я, Суспільство

Що таке репродуктивна медицина та які її головні досягнення

Репродуктивна медицина — нова галузь, що динамічно розвивається. Історія екстракорпорального запліднення у світі починається з першої половини ХХ століття, коли дослідники навчилися зберігати сперматозоїди, а потім розпочали досліди щодо отримання яйцеклітин та спостереження за раннім ембріональним розвитком. Багаторічна спільна робота лікарів-гінекологів, ембріологів та пацієнтів призвела до успіху команди англійських учених у 1978 році, коли народилася Луїза Браун — перша дитина, народжена після застосування ЕКО (екстракорпоральне запліднення). У 2010 році керівник цієї групи дослідників учений-ембріолог Роберт Едвардс був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини “за розробку технології штучного запліднення”.

Робота медичного закладу Клиника Надія полягає в допомозі парам, що мають труднощі із зачаттям дитини, а також в удосконаленні наших навичок та впровадженні найновітніших технологій лікування безпліддя.

Наприкінці 70-х – початку 80-х років ХХ століття яйцеклітини (ооцити) для запліднення отримували в природному циклі пацієнток, а вилучення яйцеклітин відбувалося за допомогою лапароскопії. Однак при роботі з одним ооцитом шанси отримати якісний ембріон для подальшого перенесення в порожнину матки невеликі. Ефективність процедури ЕКЗ можна суттєво підвищити, якщо проводити роботу одночасно з кількома яйцеклітинами пацієнтки. Робота з кількома ооцитами в одному циклі стала можливою завдяки впровадженню в середині 80-х препаратів для стимуляції росту фолікулів (гонадотропінів), а також застосуванню ультразвукових досліджень у гінекологічній практиці. Протягом наступних 20 років схеми стимуляції зростання фолікулів та техніка забору яйцеклітин безперервно вдосконалювалися. В даний час ризики ускладнень при стимуляції овуляції та пункції низькі, а розвиток такого грізного ускладнення програми ЕКО, як синдром гіперстимуляції, можна повністю виключити. Пункція (забір яйцеклітин) проводиться в амбулаторних умовах і не потребує тривалого перебування пацієнток у клініці.

Паралельно з можливістю отримувати велику кількість ембріонів розвивалася технологія заморожування ембріонів та їх подальшого зберігання рідкому азоті. Заморожування ембріонів дозволило зберегти «зайві ембріони» для подальшого перенесення пацієнтці та суттєво підвищити шанси настання вагітності у розрахунку на одну процедуру забору яйцеклітин. Неодноразово робилися спроби заморозити і яйцеклітини, проте технологія повільного заморожування не призвела до значних успіхів у цій галузі.

Читайте також:  Кучер Алексей Владимирович - «Адвокат Дьявола»

У 2006-2008 роках на зміну повільному заморожуванню прийшла технологія надшвидкого заморожування (вітрифікація), яка виявилася вкрай ефективною з точки зору збереження як ембріонів, так і яйцеклітин. Саме завдяки вітрифікації з’явилася можливість створювати банки ооцитів та реалізовувати програми відстроченого материнства та програми збереження фертильності для пацієнток із онкологічними захворюваннями.

Сучасні технології дозволяють провести генетичні дослідження ембріона до його перенесення в порожнину матки (преімплантаційна генетична діагностика). Подібна діагностика дозволяє виключити ембріони з генетичними аномаліями (наприклад, синдромом Дауна) та суттєво підвищити шанси народження здорової дитини.

Метод ЕКЗ нерідко критикували за велику кількість багатоплідних вагітностей (двоєн, трійни), що несло суттєвий ризик передчасних пологів. Використовувані технології призвели до збільшення частоти настання вагітності (у деяких групах пацієнтів до 60% у розрахунку на перенесення ембріона) та суттєвого прогресу з точки зору ефективності програм у розрахунку на процедуру забору ооцитів, що уможливило зниження кількості переносимих ембріонів без зниження частоти настання вагітності. В даний час більшість клінік репродуктивної медицини віддають перевагу перенесенню одного ембріона. Такий підхід дозволяє отримати довгоочікувану вагітність із мінімальними ризиками для подальшого виношування.

Досягнення за 40 років розвитку репродуктивної медицини:

  • схеми стимуляції зростання фолікулів стали максимально безпечними та гнучкими;
  • технології швидкого заморожування уможливили збереження біологічного матеріалу протягом багатьох років, при цьому виживання ембріонів після розморожування досягає 99,8%, яйцеклітин – 92%, сперматозоїдів – 99,8%;
  • генетичне тестування ембріона до моменту його перенесення в порожнину матки виключило розвиток вагітності плодом із хромосомною патологією, а преімплантаційна генетична діагностика – народження дитини з моногенними захворюваннями (наприклад, спінальною аміотрофією) у сім’ях з високим ризиком.

Незважаючи на суттєвий прогрес, репродуктивній медицині є кудись розвиватися. В даний час увага дослідників звернена у бік технології IVM (in vitro maturation) – це отримання незрілих ооцитів, їх дозрівання в лабораторних умовах та подальше запліднення. Така методика користується попитом у пацієнток, які не відповідають на стандартні схеми стимуляції, а також у пацієнток з онкологічними захворюваннями. Експериментальна медицина працює над методикою «ЕКО від трьох батьків», що дозволяє замінити цитоплазму яйцеклітини пацієнтки на донорську цитоплазму, що може мати позитивний ефект на якість ембріонів, отриманих від пацієнток старшого репродуктивного віку, а також може бути методом лікування мітохондріальних захворювань. Активно ведеться робота щодо можливості виношування дитини жінками після трансплантації матки, яка може розглядатися як альтернатива сурогатному материнству. Завдяки цій технології у світі вже народилося 9 дітей. Дослідники вивчають і можливість ембріона жити у «штучній матці». Поки що дані дослідження проводяться на тваринах і є перші успіхи в цьому напрямку.

Читайте також:  Чому важливо робити щеплення дитині

В кліниці Надия розробили низку комбінацій лікувальних програм, щоби максимально збільшити вірогідність настання вагітності та зберегти ваш бюджет

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *