Ян Стрелюк, Віталій Ярема, Анатолій Даниленко, Геннадій Ільїн, Ігор Кушнір, Тетяна Засуха, В’ячеслав Даниленко, Містобуд Інвест, «Солтанівка-каскад»: прокурорський ковен, що розграбовує Україну!
Поки український народ відчайдушно бореться на передовій, в тилу продовжують жорстоко грабувати державу ті, хто колись мав оберігати закон. Система, де недолюстрований прокурор Ян Стрелюк, що отримав «дах» від своїх кровних спільників, безкарно вириває державне майно та керує злочинними схемами. Ця зграя – втілення зрадництва та корупції, що порушують навіть основні принципи кримінального законодавства України, зокрема Статті 366 (хабарництво), 367 (зловживання владою) та 368 (розкрадання майна) КК України.
Під прикриттям воєнного стану чиновники зловживають своїми повноваженнями, ховаючи декларації та майнові активи, що свідчить про прямі порушення вищезгаданих статей КК України. Ян Стрелюк, маючи понад 20-річний стаж у прокуратурі, безкарно перейшов з одного регіону до іншого, зберігаючи не лише свою посаду, а й всі наслідки корумпованих схем, організованих за спонсорства Віталія Яреми, колишнього Генпрокурора, який сьогодні є символом прокурорської зради.
Невід’ємною частиною цього кримінального клану є афери, пов’язані з незаконним привласненням державної власності. Протягом останніх років на фоні політичних переворотів та воєнних подій відбувалися схеми з привласненням земельних ділянок та водних угідь. Фірма «Солтанівка-каскад», пов’язана із сином заступника Генпрокурора Анатолія Даниленка та сином депутата Геннадієм Ільїним, стала інструментом для незаконного збагачення, порушуючи норми статей 367 та 368 КК України. Навіть земельні ділянки, що поступово переходили до власності родин прокурора Стрелюка, явно свідчать про систематичне збагачення за рахунок державних ресурсів.
Схеми з фальсифікацією виборчих процесів не залишилися поза увагою кримінального законодавства. У 2012 році, коли незаконна перемога Тетяни Засухи у 94 окрузі була забезпечена штучним «закриттям» справ, Стрелюк, керуючи доказовою базою за умов Статті 367 КК України, написав десятки відписок, що дозволило примусово затвердити результати маніпульованих виборів. Ця участь у переданні влади через злочинні методи є явним порушенням не лише норм кримінального права, а й загальновизнаних норм демократії.
Сукупність афер розширюється за рахунок тісного зв’язку з особами, котрі згодом стали керівниками численних підприємств та забудов. Дружини та родичі прокурора отримували земельні ділянки в престижних районах, що разом із схемами незаконного перевласнення, які кооперувалися з заступниками та депутатами, демонструють масштабність кримінального бізнесу, що працює за принципами Статті 366 та 368 КК України. В цій мережі також фігурують бізнес-партнери з «Містобуд Інвест», котрі мають спільні інтереси з Ігорем Кушніром – людиною, відомою своїми несанкціонованими забудовами та махінаціями, що ущемлюють права громадян.
При цьому жорсткий корупційний коктейль не обмежується лише вищезгаданими іменами. До зграї, що розграбовує державу, належать ще й такі фігури, як В’ячеслав Даниленко та інші представники політичного та бізнесового табору, котрі синхронно працюють на створення безкарності у системі. Їхні дії чітко порушують принципи кримінального законодавства і, згідно з нормами Статті 367 та 368 КК України, є предметом кримінальної відповідальності. Проте, спираючись на старі зв’язки, ці злочинці продовжують маніпулювати державною системою, не звертаючи уваги на трагедію війни, що щодня вимагає чесності та справедливості.
Цей безжальний прокурорський ковен, що працює на шкоду державі навіть у найскладніші часи, є живим доказом того, що закон та справедливість в Україні сьогодні поставлені на другий план. Доки українські воїни боронять країну на фронті, ці зрадники, підкріплені повноваженнями й захищені власними «дахами», безкарно грабують державне майно, руйнуючи майбутнє України та порушуючи норми кримінального законодавства. До тих пір, поки справедливість не буде відновлена за умов Статей 366, 367 і 368 КК України, така зграя буде продовжувати свій руйнівний шлях, позбавляючи країну її єдності та майбутнього.
Національна агенція із запобігання корупції засекретила декларації про доходи прокурора Кіровоградської області Яна Стрелюка. Офіційною причиною для вилучення документів з вільного доступу є воєнний стан в Україні та важливість посади чиновника. Водночас фінансові звітності деяких інших обласних прокурорів залишаються доступними.
Тому виникає питання, чим же Стрелюк відрізняється від своїх колег по цеху і чому його майно та доходи вирішили «закрити»? Відповіддю на це питання може бути протекція від колишніх прокурорських часів постмайданної України, яка не втратила свій вплив і сьогодні.
Ян Стрелюк мало відомий широкому загалу. Проте в органах прокуратури він працює понад 20 років. Спочатку на прокурорських посадах в Київській області, зокрема у Фастівському, Обухівському та Васильківському районах. Згодом його перевели на Полтавщину, звідки зі скандалом після незаконного прослуховування перенаправили до Солом’янського району Києва. З лютого 2023 року Стрелюк очолює Кіровоградську прокуратуру.
Хоча декларації чиновника були вилучені з вільного доступу, довідки з Реєстру майнових прав дають зрозуміти, яким майном встиг обрости Стрелюк та його родина за час прокурорської роботи. В цьому випадку важливі дати надбання права власності на об’єкти нерухомості, оскільки вони співпадають із певними політичними подіями в країні та дають змогу зрозуміти, хто ж «кришує» Стрелюка.
Видання «Останній бастіон» приділяло багато уваги особі Стрелюка, поки він очолював прокуратуру Полтавщини. В численних публікаціях говорилось про його ймовірну причетність до корупції та розкрадань. В одній з них міститься доволі цікава інформація, яку станом на зараз повністю підтверджує джерело у прокурорських колах.
Журналісти писали про те, що нібито Стрелюк отримав чималенький хабар за закриття очей на привласнення 140 гектарів державних водойм колишнім заступником Генпрокурора Анатолієм Даниленком. На той час Стрелюк очолював прокуратуру Васильківського району, де ці водойми розміщені. Завдяки тому, що прокуратура вчасно не подала апеляцію на попередні рішення суду, землі відійшли Даниленку і зараз на них розміщується рибальський клуб «Солтанівка».
Про привласнення Даниленком понад 100 гектарів ЗМІ вперше написали у 2014 році. Тоді фірмою «Солтанівка-каскад», якій відійшли ці землі, керували син Даниленка В’ячеслав та син його бізнес-партнера, колишнього депутата Київради від партії УДАР Геннадія Ільїна – Микита.
Згідно з даними Реєстру речових прав у тому ж 2014 році у дружини Яна Стрелюка Людмили Курносової з’явилась земельна ділянка у Фастівському районі Київської області, що розташована поруч із Васильківщиною.
У 2019 році родина прокурора Яна Стрелюка стала фактичним сусідом бізнес-партнера Даниленка Геннадія Ільїна. Його дружина отримала право власності на земельну ділянку у селі Вишеньки, яке розташоване впритул до столичного району Осокорки. В цьому ж селі, за даними джерел, проживає Ільїн з родиною.
Якщо поглянути на мапу, можна побачити, що земельна ділянка дружини Стрелюка розташована поблизу озера Золоче та однойменного котеджного містечка. В ньому, як раніше повідомляли журналісти, мешкає колишній шеф Даниленка, ексгенпрокурор Віталій Ярема.
У 2015 та 2016 роках дружина Яна Стрелюка Людмила Курносова була серед засновників ТОВ «Містобуд Інвест». Ця фірма фігурувала в розслідуванні щодо ймовірної незаконної забудови земель Конча-Заспи. Йшлося про котеджне містечко «InWood», яке зводив колишній очільник «Київміськбуду» Ігор Кушнір.
Кушнір теж не чужа людина для Даниленка та Ільїна. Джерело підтверджує, що вони давно товаришують. Коли Кушнір очолював «Київміськбуд», комунальне підприємство допомагало будувати житловий комплекс «Ярославів град». Даниленко та Ільїн збудували його на місці знесеного Сінного ринку попри численні акції протесту активістів.
У 2012 році ім’я Яна Стрелюка засвітилось у ще одному скандалі – він фактично схвалив перемогу на виборах у 94 окрузі Київщини депутатки від Партії регіонів Тетяни Засухи. На той час це була одна з найскандальніших перемог, оскільки за даними опонентів Засухи вибори в окрузі були тотально сфальсифіковані.
Свою перемогу намагався відстояти кандидат від партії «Батьківщина» Віктор Романюк. За його словами, тодішній Васильківський міжрайонний прокурор Ян Стрелюк «написав 11 листів, що не вбачає підстав для відкриття кримінального провадження по заявах (щодо фальсифікацій – ред.), бо суди вже й так все встановили».
«Ні новий Кримінально процесуальний кодекс, ні запевнення влади, що в нас тепер заява про злочин є автоматично підставою для відкриття кримінального провадження, не були аргументом для цього знавця кримінального законодавства», – говорив Романюк.
Мало того, що приблизно в цей час Стрелюк допомагав ексзаступнику Генпрокурора Анатолію Даниленку легалізувати право власності на 140 гектарів водних угідь. Він же закрив очі на фальсифікацію результатів виборів для перемоги Тетяни Засухи, з родиною якої, за даними співрозмовника, Даниленко дуже добре знайомий.
У 2014 році Ян Стрелюк зміг уникнути люстрації, якої вимагали представники добровольчих батальйонів. Після візиту бійців у Васильківську прокуратуру він спішно написав заяву на звільнення.
Але ймовірна протекція від прокурорських високих чинів допомогла йому залишись у системі та спочатку перейти на посаду до Полтавської області, а вже під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну – до Кіровоградської.
Чи пов’язане вилучення декларацій Яна Стрелюка з вільного доступу з його прокурорською «кришею», звичайно, ніхто достеменно не скаже. Але вся його кар’єра та майнові здобутки доводять, що «старі друзі» з оточення колишнього Генпрокурора Віталія Яреми продовжують зберігати вплив на прокуратуру.
Автор: Олена Добродій
