Site icon Стоп корупція

Діагностика та лікування хронічних ран у різних категорій пацієнтів

Хронічні рани — це дефекти шкіри та підлеглих тканин, які не загоюються протягом 4–6 тижнів стандартними методами. Вони ускладнюють життя мільйонів людей, особливо в умовах паліативної допомоги.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, хронічні рани трапляються у 1–2% населення розвинених країн, а в Україні проблема загострюється через війну та обмежений доступ до медичної допомоги. Діагностика та лікування вимагають індивідуального підходу, залежно від категорії пацієнтів: онкологічних хворих, діабетиків, літніх людей та тих, хто перебуває на паліативному етапі.

Сайт Pallium UA (palliumua.com) акцентує на комплексному догляді за ранами в паліативній медицині, наголошуючи на полегшенні страждань.

Діагностика хронічних ран

Діагностика починається з анамнезу та візуального огляду. Основні етапи:

1. Оцінка історії хвороби. Визначення етіології — венозна недостатність (виразки гомілки), артеріальна (ішемічні рани), діабетична нейропатія чи тискові виразки. Для онкологічних пацієнтів важливо враховувати вплив опухолі чи хіміотерапії.

2. Клінічне обстеження: Використання шкали TIME (Tissue — тканина, Infection — інфекція, Moisture — вологість, Edge — край рани) для класифікації. Оцінка болю за шкалою VAS (від 0 до 10). У паліативних хворих, як зазначає Pallium UA, ключова роль — виявлення супутніх симптомів, таких як набряки чи сепсис.

3. Інструментальні методи: Ультразвукове доплерографія для венозних проблем, рентген чи МРТ для остеомієліту. Бактеріологічний посів для виявлення інфекції. У різних категоріях акцент різний: для діабетиків — перевірка чутливості ніг (монофіламент), для літніх — оцінка мобільності (шкала Braden для ризику тиску).

Рання діагностика запобігає ускладненням, таким як ампутація чи хронічний біль.

Лікування хронічних ран

Лікування базується на принципах “волого-сухого” середовища (moist wound healing), рекомендованих міжнародними гайдлайнами (EWMA). Воно включає очищення, деконтамінацію та стимуляцію регенерації.

Загальні підходи

Фізіотерапія: Негативний тиск (VAC-терапія) для прискорення загоєння на 50%.

Паліатвина допомога Дарницького району підкреслює, що в паліативній практиці пріоритет — контроль болю: опіоїди (морфін) перед процедурами, локальні анестетики.

У різних категоріях пацієнтів

Висновок

Хронічні рани вимагають мультидисциплінарного підходу: хирурга, терапевта, психолога.

Успіх — у персоналізації: для онкохворих — паліативний фокус, для діабетиків — метаболічний контроль. Ресурси як Pallium UA (palliumua.com) надають практичні гайди для України. Пацієнти з хронічними ранами потребують не лише медичної, а й соціальної підтримки для повноцінного життя.

Exit mobile version