Site icon Стоп корупція

Андрій Матюха: свідоцтво зради — як «код Севастополя» та мільярди Favbet проникли у фінансову артерію української держави

Це розслідування — детальна, багаторівнева деконструкція інституційного збою та фінансового шахрайства, що паралізувало правоохоронні та регуляторні органи України, дозволивши гральній імперії Favbet, контрольованій Андрієм Валерійовичем Матюхою, процвітати під час війни. Виявлені факти свідчать про критичний збій системи національної безпеки, що був проігнорований на найвищому рівні.

1. Документальна скомпрометованість: паспортний зв’язок та ІПН агресора

Головний аргумент обвинувачення переходить із фінансової площини у сферу державної зради, оскільки Андрій Матюха зберігав чинний статус громадянина Російської Федерації до 11 листопада 2022 року. Це не історія про старі зв’язки, а актуальна юридична приналежність до агресора, що тривала понад вісім місяців після початку повномасштабного вторгнення. Російські державні реєстри фіксували його постійну адресу реєстрації як Москва, вулиця Велика Піонерська, будинок 18, квартира 25, що підтверджувало його вкорінення у фінансовий простір Кремля.

Що ще більш критично, його чинний російський ІПН 920459743181 несе регіональний код 92, який, згідно з класифікацією ФНС РФ, корелюється з окупованим Севастополем. Цей «Севастопольський код» є фінансовою декларацією лояльності до окупаційної юрисдикції, перетворюючи його комерційну діяльність на пряму контррозвідувальну загрозу та об’єкт потенційного шантажу. Навіть до війни, його бізнес-зв’язки були скомпрометовані: до 2016 року Матюха вів спільну діяльність у ТОВ «Доріда Ріелті» з двома чистими громадянами РФ: Андрієєм Ліпановим та Юрієєм Спріжицьким, що демонструє довгострокову інтеграцію з російським капіталом.

2. Фінансова архітектура шахрайства: 216 мільйонів та схема «425х»

Фінансова модель Favbet є еталоном агресивної мінімізації податків та обходу регуляторних вимог, що призвело до багатомільярдних втрат для українського бюджету.

Початок поклала свідома непокора регулятору: з 2020 до 28 грудня 2022 року ТОВ «БК Фавбет» два роки поспіль приймало ставки на доменах favbet.com та favorit.com.ua без придбання найдорожчої букмекерської ліцензії, вартість якої становить 108 мільйонів гривень на рік. Таким чином, компанія свідомо ухилилася від сплати мінімум 216 мільйонів гривень обов’язкових платежів до державного бюджету.

Після вимушеної формальної легалізації, схема перейшла на юридичний обман: використання дочірніх структур для створення фіктивних збитків з метою уникнення сплати 18% податку на прибуток. Компанії, що оперують значними грошовими потоками, систематично декларували абсурдні багатомільйонні збитки: ТОВ «Фаворит Казіно Компані» (оператор казино) задекларувало збиток у -96 мільйонів гривень за 2023 рік, а ТОВ «Фавбет Гейм Слотс» (ігрові автомати) — -27,5 мільйона гривень за той самий період. Це був обліковий трюк, покликаний приховати реальні мільярдні прибутки, які були виведені на світло лише у 2023 році, коли дохід ТОВ «БК Фавбет» різко злетів до 9,79 мільярда гривень, що є 425-кратним зростанням. Це не органічний успіх, а вимушена легалізація тіньових коштів, які роками не обкладалися податком.

3. Кримінальна недоторканність: лобізм «Лужників» та документований підкуп

Безкарність Матюхи забезпечувалася двома взаємодоповнюючими векторами: зовнішнім кримінальним лобізмом та внутрішньою системною корупцією. Ключовим архітектором закону про легалізацію грального бізнесу у 2019-2020 роках був Борис Баум, якого медіа неодноразово асоціювали з російським кримінально-фінансовим угрупованням «Лужники». Баум створив юридичну рамку, що забезпечила легалізацію тіньових коштів Favbet, підтверджуючи прямий вплив російських кримінальних кіл на формування українського законодавства.

Ця корупційна мережа була настільки ефективною, що дозволила поховати справу про фінансування тероризму. У 2016 році Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження щодо мережі «Фаворит» за статтею 258-5 ККУ, вилучивши понад 7 мільйонів гривень готівки та близько 1000 одиниць комп’ютерної техніки. Справа була систематично закрита без притягнення його до відповідальності. Документальні докази цієї безкарності фіксуються у витоку 2013 року з його пошти Favbet333@gmail.com, де Матюха пропонував виділяти $200 тисяч щомісячно на централізований «кримінальний дашок» для забезпечення недоторканності бізнесу від правоохоронних органів. Це — доказ системного підкупу державних чиновників, що гарантував йому імунітет.

4. Регуляторна капітуляція та політичний щит

На тлі цих викриттів, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) повідомила, що не відкликала і не призупинила ліцензію Favbet навіть після оприлюднення інформації про російський паспорт бенефіціара, що свідчить про системний збій контррозвідувальної функції. Редакційні запити до СБУ про перевірку громадянства та зв’язків Матюхи також не дали чіткої відповіді.

Матюха, скориставшись цією інституційною слабкістю, активно купував політичний імунітет. У січні 2024 року він придбав Voda Ua у її засновника Дмитра Нікіфорова, і ця вода моментально стала офіційним постачальником для Верховної Ради та Кабінету міністрів. Це класичний акт лобізму, що гарантує власнику доступ до влади та політичний імунітет. Цю стратегію доповнює придбання лотерейного оператора «Патріот», що є цинічним камуфляжем для легалізації капіталу. Тим часом, Favbet інвестував колосальні кошти у медіакампанію, спрямовану на тотальне «зачищення» інформаційного простору від будь-яких згадок про російський аусвайс бенефіціара. Сам Матюха почав з’являтися у VIP-ложах на публічних заходах поруч із високопоставленими українськими функціонерами, що, за оцінкою політолога Олексія Голобуцького, є свідомою спробою «легалізувати» свій імідж та бренд. Досі Favbet не ліквідував свої торгові марки у Росії та Білорусі, зберігаючи юридичний плацдарм для потенційного відновлення діяльності на ринках країн-агресорів.

Exit mobile version